Чому повертаються із-за кордону українські біженці

Українські біженці залишають закордонні країни та повертаються на батьківщину з різноманітних причин, серед яких переважають емоційні мотиви, а також інші значимі фактори. Вплив вибору країни перебування та рівень доходів на рішення українців повернутися додому досліджується в матеріалі РБК-Україна, що базується на даних з reliefweb.int.

За інформацією проекту IMPACT, який з березня 2022 року регулярно проводить анкетування серед українців, що виїхали з країни, метою є аналіз їх переміщень, процесу інтеграції та бажань повернутися назад. Спочатку опитування відбувалося у таких країнах як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Молдова після прибуття біженців, а згодом додалися й онлайн-опитування. Ціллю дослідження було встановити, хто з біженців і чому вирішує повернутися до України.

У період з 26 жовтня по 8 листопада 2023 року було проведено 2 213 телефонних інтерв’ю з особами, що вирішили повернутися в Україну. Серед них 94% склали жінки. В загальній структурі домогосподарств учасників опитування 40% становили дорослі жінки, 15% – чоловіки та 38% – діти. В одній третині всіх домогосподарств не було дітей, тоді як у кожному п’ятому була присутня хоча б одна особа з обмеженими можливостями.

Повернення додому більше всього торкнулося осіб із таких областей як: Київ (13%), Харківська (12%), Дніпропетровська (10%), Одеська (8%), Донецька (7%), Миколаївська (7%), Запорізька (7%), Київська (6%). Серед повернувшихся до України, 39% склали жінки та 35% діти до 17 років, в той час як чоловіки, які повернулися після захисту за кордоном, склали 19%.

Дослідження показує різні причини повернення українських біженців з-за кордону

Серед домогосподарств, що вирішили повернутись до України, 17% мали серед своїх членів людину з обмеженими можливостями. У той час, серед тих, хто залишився за кордоном, відсоток домогосподарств з інвалідністю складає 21%. Також зазначається, що 52% повернувшихся біженців мають вищу освіту, у той час як залишились з вищою освітою — 48%.

Дослідження виявило, що бажання повернутися додому залежить від країни притулку. Особливо це стосується тих, хто знайшов притулок у сусідніх з Україною країнах, як-от Польща, де 49% респондентів вирішили повернутися назад. Порівняно, з Німеччини та Чехії повернулися значно менше біженців — відповідно 13% та 17%. Причинами такої диференціації можуть бути географічна близькість, сімейні зв’язки, культурна спорідненість, а також різниця у політиці приймаючих держав.

Ключовим чинником, що впливає на рішення повернутися в Україну, є економічні обставини та тип житла за кордоном. Біженці, які мають нижчий дохід та проживають у тимчасовому житлі, частіше приймають рішення про повернення. Натомість ті, хто зміг знайти орендоване помешкання або житло, надане державою приймаючої країни, рідше вибирають повернутися до України.

Біженці, які вирішили повернутися в Україну, зазвичай мали менше можливостей для працевлаштування за кордоном, з 28% зайнятих у порівнянні з 45% серед тих, хто вибрав залишитись. Серед тих, хто або працював на відстані з України, або опікувався дітьми, до України повернулось 17%, у той час як лише 9% вирішили залишитися за кордоном.

Важливим фактором, який впливає на рішення про повернення, є володіння мовою країни перебування. Близько половини повернувшихся вказали на недостатнє знання мови як проблему. Основні причини повернення в Україну охоплюють широкий спектр чинників: 53% відчували себе не зовсім у безпеці за кордоном, 49% прагнули возз’єднання з родиною, 35% скучили за домом, 15% мали можливість повернутися на своє робоче місце до війни, 11% не змогли знайти роботу, ще 11% почувалися безпечно в Україні, 9% стикнулися з відсутністю житла за кордоном, 7% повернулися для навчання у школах України, а 6% через потребу в медичній допомозі.

Більшість, а саме 82% повернулися в регіони, де жили до війни, з них 90% – у власні домівки. Найбільша кількість повернулася до західних та північних областей, у той час як до південних та східних областей повернулось найменше українців.

Читайте також: Популярні напрямки серед українських біженців: дослідження Євростату