Кулінарія Венеції, можливо, не настільки всесвітньо відома, як знаменитий Венеційський карнавал або живописні канали міста, однак вона абсолютно заслуговує на увагу. Кухня Венеції, з її багатою історією, суттєво відрізняється від кулінарних традицій регіонів Ломбардія, П’ємонт або Тоскана, зокрема завдяки впливу кухонь Австрії (особливо Тіролю), Словенії та Хорватії. Будучи портовим містом, Венеція славиться своїми стравами з морських продуктів і риби.
Основні страви Венеції
Класичним елементом венеційської кухні є полента (Polenta) – кукурудзяна каша, яка нагадує пудинг, і чудово підходить як гарнір до тушкованого м’яса, ковбас, анчоусів, креветок та грибів. Не меншою популярністю користується і різотто (Risotto) – страва з рису, яка може бути приготована з додаванням морепродуктів, овочів або грибів. Щодо макаронних страв, то ми радимо спробувати біголі (Bigoli) – довгі, товсті макарони з гречаного борошна, або фетучіні (Fettuccine) – тонкі, плоскі локшини з пшеничного борошна. До каш і макаронів у Венеції зазвичай подають вершкове масло, оливкову олію, бальзамічний оцет, мостарду – фруктово-гірчичний соус, соус з цибулі та анчоуси.
З родючих рівнин Венето до Венеції доставляють такі продукти, як свинина, яловичина, курка, свіжі помідори та цитрусові. Перебуваючи у місті, варто спробувати фегато – ніжні шматочки тушкованої печінки теляти з золотистою цибулею; пасту з панчеттою – солоний бекон, засмажений зі спеціями та травами; бразато-аль-амароне – яловичину, тушковану в червоному вині; сепе-аль-неро – каракатиця, приготована у власному чорнилі; полента-е-ренья – кукурудзяна каша з маринованим оселедцем, заправлена оливковою олією, каперсами та часником. До м’ясних страв ідеально підходить келих Амароне – місцевого червоного сухого вина.
Для тих, хто скучив за традиційними українськими варениками, у Венеції є відмінна альтернатива – казунцей (Casunziei). Це півмісяцеподібні пельмені з тонкого тіста і різноманітною начинкою – від турнепсу до гарбуза, шпинату, цибулі, шинки, грибів та сиру рикота. Подають цю страву з топленим маслом, маком та пармезаном.
Однією з найвідоміших холодних закусок є карпаччо, створене у Венеції у 1950 році. Воно складається з тонко нарізаного сирого яловичого філе, заправленого соусом з оливкової олії та лимонного соку, і назване на честь венеційського живописця Вітторе Карпаччо. Цю страву традиційно подають з пармезаном, руколою та помідорами черрі.
Традиційною венеційською рибною закускою є сарде-ін-саор. Це смажені сардини, мариновані в спеціальному соусі та приправлені кисло-солодкою цибулею, кедровими горішками та родзинками. Страва, що була винайдена венеційськими рибалками, сьогодні має велику популярність в місцевих барах, званих бакаро.
Десерти та напої Венеції
Тирамісу, блискуче багатошарове десертне відкриття, зароджене в італійському Тревізо протягом 1960-х, займає особливе місце у серцях гурманів. Цей вишуканий десерт містить ніжний сир маскарпоне, насичений еспресо, яйця, цукор, ароматні печива савоярді та інколи волоський горіх. Завершальний штрих – обсипання тирамісу порошком какао або тертим шоколадом. У Венеції деколи замість кави до десерту додають лікер амарето, що лише додає родзинку традиційному смаку.
Фрітола або фрітелла, смажені пухкі кульки, стануть вашим відкриттям під час Венеційського карнавалу. Виготовлені з міксу борошна, яєць, молока та цукру з додаванням родзинок і кедрових горішків, ці делікатеси подаються гарячими, обсипаними цукровою пудрою. Хоча класичний рецепт не містить начинку, сучасні шеф-кухарі часто експериментують, додаючи всередину крем, джем або шоколад. До цього десерту ідеально підійде келих грапи.
Зимовий десерт пінца, сільський пиріг, приготований з борошна, дріжджів, яєць і цукру з додаванням цукатів, інжиру, родзинок та насіння фенхеля, запрошує насолодитися теплом домашньої випічки. Смак цього пирога ідеально доповнюється келихом фраголіно або глінтвейну.
Белліні, коктейль з газованим просеко та персиковим пюре, створений у Венеції у XX столітті, носить ім’я великого художника Джованні Белліні. Варіації напою можуть містити джин або горілку замість просеко для тих, хто шукає іншого смакового враження. Белліні з персика, зокрема, був улюбленим серед таких знаменитостей, як Ернест Хемінгвей та Орсон Веллс, коли вони відвідували Венецію.
Венеційський шпрітц, аперитив на основі просеко, аперолю та содової, подаваний з льодом і прикрашений кружалками апельсина або лимона, є одним з найвідоміших коктейлів, що народився в середині XIX століття. Його історія починається від австрійських офіцерів, які розбавляли місцеве вино содовою, щоб зменшити міцність напою, перетворивши його на улюблений сучасний аперитив.
Читайте також: Венеція планує ввести плату у розмірі 5 євро для туристів